Виявляється, ялинка – мабуть, найбільш комерціалізований і арелігійний елемент Різдва – по суті є “історією” народження Господа нашого Ісуса Христа.
Гламурний змій
Чи знали ви, що кульки – раніше яблука – висіли на ялинках як символ плодів з дерева пізнання добра і зла? Ось чому маленькі червоні яблука, які достигають пізно восени і які раніше використовували для прикраси ялинок, називають райськими яблуками.
Ялинковий ланцюжок (дощик, паперовий ланцюг) символізує змія, який спокусив Єву. Зірка на верхівці дерева, очевидно, символізує зірку, яка вела волхвів до Віфлеєму. А чи знаєте ви назву смугастих солодощів у формі паличок, якими американці прикрашають ялинки? Палички св. Йосифа! Вони мають нагадувати історію про подорож Святої Родини до Вифлеєму та Єгипту.
Райське дерево
Сама ялинка також має релігійне походження. Спочатку це було райське дерево з різдвяних вистав, які ставили в пізньому середньовіччі (з XII століття) на теренах сьогоднішньої Німеччини. Кожна така історія починалася з первородного гріха і з Адамом та Євою, тому були потрібні зелене дерево, фрукти та змій, – а в північноєвропейських реаліях у грудні це були: хвойне дерево, осіннє яблуко та паперовий ланцюжок.
На закінчення виступу на дереві запалювали свічки, що символізувало світло Христа. Також вішали дзвіночки, які мали сповістити добру новину світові. Деякі джерела стверджують, що після вистави дерево носили по дорогах і домах, сповіщаючи про народження Ісуса. Виступи вийшли з моди, але ялинка залишилася. От тільки театральні аксесуари стали прикрасою – просто все більш заплутаною та барвистою.
Процес виготовлення уже більш сучасних скланих кульок на ялинку набрав обертів після 1840 року, коли працівник склозаводу в німецькій Тюрингії Ганс Грейнер видув першу скляну прикрасу, бо, за легендою, не міг дозволити собі придбати популярні тоді різдвяні прикраси та солодощі.
Цілком можливо, що коли ялинка прийшла до нас, ніхто не пам’ятав, що колись символізували дрібнички, ланцюги та гірлянди, які використовували для її прикраси. Звичай ставити та прикрашати ялинку у своєму домі не дуже старий – він з’явився в ХІХ столітті в будинках знаті та купців, і перейшов у селянський побут уже у ХХ столітті.
Про християнське коріння традиції прикрашати ялинку, безперечно, варто згадувати. Насамперед варто подумати про того, кого ми вітаємо цим деревом та прикрасами. І головне: “Не забудьте запросити Ісуса на свята”, як читаємо у відомому онлайн-мемі.
Адаптація Тетяни Трачук
